| Головна » Статті » Мої статті |
Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти
Випускна робота
Міжпредметні зв’язки на уроках хімії
Слухача курсів вчителів хімії вчителя Свалявської ЗОШ І-ІІ ст. №4 Попович Людмили Олександрівни
Керівники: методист Голомб О.М. доцент Грабовський О.В.
2014
Зміст Зміст………………………………………………………………………… 2 Вступ ……………………………………………………………….….....…3 1. Міжпредметні зв’язки в сучасній школі…………………………….. 4 2. Міжпредметні зв’язки при вивченні хімії …………………………...7 3. Методика застосування міжпредметних зв’язків…………………..10 4. Методика реалізації на прикладах конкретних уроків у 9 класі…13 5. Висновок…………………………………………………………….........15 6. Література ……………………………………………………………… .16
Вступ «Називаючи фізику механікою молекул, хімію – фізикою атомів, а біологію – хімією білків, я хочу цим висловити перехід однієї з наук в іншу, – тобто, як існуючий між ними зв'язок, безперервність, так і їх відмінність, дискретність» Ф. Енгельс Школа покликана виховувати людину як цілісну особистість – духовну, вільну і гуманну. Хімія, згідно державної національної програми, є однією з профілюючих дисциплін, знання основ якої є обов'язковим для кожної освіченої людини, і тому вона викладається в усіх навчальних закладах. Хімія сьогодні — це складна багатогалузева наука, яка тісно пов'язана з такими дисциплінами: біологією, фізикою, географією, астрономією, математикою, історією тощо. Використання міжпредметних зв’язків – одне з найбільш складних методичних завдань вчителя, бо вимагає знань змісту програм і підручників з інших предметів. Реалізація міжпредметних зв’язків передбачає тісну співпрацю вчителя хімії з вчителями – предметниками. Учителю хімії в процесі підготовки до уроків чи позакласних заходів доводилося стикатися з проблемами зв'язку хімії з іншими науками. Так, під час вивчення періодичної системи хімічних елементів учитель спирається на наявні знання учнів про будову атомів; розглядаючи алотропні видозміни кисню, варто приділити увагу проблемі охорони озонового шару; аналізуючи особливості будівельних матеріалів, доцільно ознайомитися з історією виробництва скла, гончарного виробництва; вивчаючи метали, звернутися до проблеми покладів корисних копалин тощо. 1.Міжпредметні зв’язки в сучасній школі.
На сучасному етапі використання міжпредметних зв'язків переслідує такі задачі: засвоєння знань з предмету в сукупності з іншими науками; формування пізнавального інтересу; узагальнення наявних знань, уміння використовувати їх у процесі вивчення інших наук. Функції міжпредметних зв’язків Методологічна полягає в тому, що тільки на їх основі можливе формування у учнів цілісного уявлення про природу. Освітня полягає в тому, що за їх допомогою вчитель формує такі якості знань, як системність, гнучкість. Розвивальна функція визначає їхню роль у розвитку системи та творчого мислення. Виховна функція виражена в сприянні всіх напрямків виховання ( екологічного, патріотичного, економічного). Конструктивна полягає в тому, що за їх допомогою вчитель вдосконалює зміст навчального матеріалу, планує різні форми і методи навчання. Міжпредметні зв'язки у навчально-виховному процесі є відображенням реалізації принципу загального зв'язку, який належить до основних принципів діалектики. Вони багатопланові за суттю та функціями і виступають в навчальному процесі засобом формування в учнів розуміння взаємозалежностей явищ природи, специфічною конструкцією змісту освіти, а також одним із засобів інтеграції знань, дидактичною умовою, що забезпечує послідовне відображення в змісті природничо-наукових дисциплін об'єктивних взаємозв'язків, які існують у природі, проявляючись в узгодженості навчальних програм, принципі систематичності. Значний вплив міжпредметних зв'язків на процеси навчання і виховання учнів пояснюється властивою цим зв'язкам специфікою, оскільки вони володіють трьома педагогічно взаємозв'язаними функціями: навчальною, розвиваючою та виховуючою. Навчальна функція виявляється у стимулюванні правильного і міцного засвоєння хімічних знань; розвивальна функція забезпечує послідовне поглиблення і уточнення цих знань, якісне їх вдосконалення; виховуюча – стимулює розуміння школярами на доступному рівні діалектичних закономірностей об'єктів, що вивчаються, процесів, хімічних явищ , впливає на формування науково- природничого світогляду школярів. Розглянемо існуючі класифікації міжпредметних зв'язків, що є найбільш прийнятними для вивчення хімії. У методичній літературі виокремлюють попередні, супутні й подальші (перспективні) зв'язки. Н. С. Антонов пропонує виокремлення міжпредметних зв'язків за трьома ознаками (складом, способами й спрямованістю) та формулює види зв'язків, що їх реалізують: за складом — об'єкти, факти, поняття, теорії, методи; за способом — логічні, методичні прийоми й форми навчального процесу, за допомогою яких реалізуються зв'язки у змісті; за спрямованістю — формування загальних умінь і навичок, комплексне використання знань під час розв'язання навчальних задач. Необхідне уточнення, що будь-який випадок зв'язку має містити всі три ознаки й види міжпредметних зв'язків. Не можна забувати про те, що діяльність учителя передбачає роботу з формування особистості школяра. Тому доцільно розглянути види міжпредметних зв'язків з особистісного підходу. Відповідно до цієї класифікації виділяють: інформаційні, узагальнено-понятійні, методологічні, евристичні, емоційно-естетичні й методичні види міжпредметних зв'язків. Найбільший інтерес викликають міжпредметні зв'язки, що відповідають основним видам знань, передбачених навчальною програмою. Інформаційна структура навчального предмета передбачає виокремлення таких видів змістовно-інформаційних міжпредметних зв'язків: а) наукові (за складом наукових знань): б) філософські (за знаннями про пізнання): Питання про шляхи і методи реалізації міжпредметних зв'язків - це один з аспектів загальної проблеми вдосконалення методів навчання. Відбір методів навчання вчитель проводить на основі змісту навчального матеріалу і на підготовленості учнів до вивчення хімії на рівні міжпредметних зв'язків. На перших етапах навчання учнів прийомам встановлення міжпредметних зв'язків переважає пояснювально-ілюстративний метод. Учитель весь матеріал міжпредметного змісту пояснює сам. Коли в учнів сформуються вміння роботи з матеріалом міжпредметного змісту, можна застосовувати репродуктивний і частково-пошуковий методи і творчі міжпредметні завдання. Засоби реалізації міжпредметних зв'язків можуть бути різні: питання міжпредметного змісту: напрямні діяльність школярів на відтворення раніше вивчених в інших навчальних курсах і темах знань та їх застосування при засвоєнні нового матеріалу міжпредметні завдання, які вимагають підключення знань з різних предметів або складені на матеріалі одного предмета, але використовувані з певною пізнавальною метою у викладанні одного іншого предмета. Вони сприяють більш глибокому і осмисленому засвоєнню програмового матеріалу, вдосконаленню умінь виявити причинно-наслідкові зв'язки.
2. Міжпредметні зв’язки при вивченні хімії Взаємозв’язки в навчанні хімії та інших предметів. 1. Хімія і фізика. Фізика — наука про природу, що вивчає найпростіші й разом з тим найбільш загальні властивості матеріального світу. З розвитком органічної хімії збільшується кількість нових синтезованих матеріалів, основною ознакою яких, крім загальної карбонової структури, є відсутність вільних електронів. Саме тому нові органічні матеріали, маючи величезний електричний опір, зробили переворот в ізоляційній техніці: з'явилася нова ізоляція проводів і кабелів, стала можливою мікромініатюризація радіоелектронних виробів. Однак первісне уявлення про полімери як про засоби досконалої ізоляції помилкове. У деяких органічних сполук виявлено властивості своєрідної електропровідності. Одним із таких матеріалів є антрацен: у нього під впливом світла з'являється електропровідність, що різко зростає при збільшенні інтенсивності освітлення. Тому в техніці використовуються також багаті можливості органічних напівпровідників. Наприклад, деякі складні органічні сполуки на основі тетраціанхінодиметану мають провідність, близьку до провідності металів. (Інша особливість органічних напівпровідників пов'язана з наявністю в них магнітних властивостей.) 2. Хімія та математика. Математика — наука, в якій вивчаються «просторові форми й кількісні відносини дійсного світу». На уроках хімії використовується математична термінологія, правила і закони, уміння і навички. Розв’язуючи розрахункові задачі учні повинні дотримуватися відомих їм правил наближених обчислень. Під час розв’язування задач на масову частку розчиненої речовини можна використати хімічний спосіб, а можна і алгебраїчний за допомогою рівнянь з одним невідомим. Наприклад: Скільки води треба влити до 150 г 40% розчину солі, щоб одержати 5% розчин? Алгебраїчний спосіб: Невідомим у цій задачі є маса води, що вливається для розведеня розчину. Позначаємо її через Х і складаємо рівняння: 150 · 0,4 = ( 150 + х ) · 0,05; Звідси х = 1050 Алгебраїчний спосіб розв’язання задач цього типу значно коротший і вимагає менше часу. З курсу математики учні добре знають методику проведення різних обчислень і розв’язування задач способом приведення до одиниці. Тому, розв’язуючи задачі за хімічними формулами і рівняннями можна застосувати як пропорції, так і спосіб приведення до одиниці. Задачі на кількісне визначення компонентів у заданій суміші є одними з найскладніших задач шкільного курсу хімії. Такі задачі легко розв’язуються алгебраїчним способом. 3. Хімія й біологія. Біологія — сукупність наук про живу природу. У тканинах організму виявлено понад 70 елементів. Найважливішими елементами є Кальцій, Магній, Фосфор, Калій, Натрій, Хлор, Сульфур. Також велику роль відіграють мікроелементи: Ферум, Манган, Цинк, Купрум, Селен, Молібден, Кобальт, Йод, Флуор, Нікель та ін. Велике значення для організму людини мають солі неорганічних речовин, що беруть участь у багатьох ферментативних і обмінних процесах і є основними складовими кістяка людини тощо. Відомий цілий ряд захворювань, пов'язаних з нестачею (або надлишком) в організмі мінеральних речовин. 4. Хімія і географія Цей зв'язок простежується в курсі економічної та соціальної географії України та світу – металургійної, хімічної, нафтопереробної, целюлозно – паперової, фармацевтичної промисловості. Вчитель пояснює технологічні процеси того чи іншого виробництва і звертає увагу учнів на їх знання з хімії. Щоб краще вивчати природні багатства нашої країни, їх застосування для хімічних виробництв слід використовувати на уроках хімії фізичну карту України, карту хімічної промисловості України. При вивченні теми «Мінеральні добрива», при подачі нового матеріалу показую основні родовища фосфоритів і апатитів, заводи з виробництва нітратних і фосфатних мінеральних добрив. 5. Хімія та історія. Історія — наука, що вивчає минуле людства в усій його конкретності й різноманітті. Вивчення будь-якої науки починається з вивчення історії її розвитку. Розвиток хімічної науки нерозривно пов'язаний з алхімією й алхіміками. Тому на одному з перших уроків хімії доцільно розповісти учням про роботу й погляди алхіміків. 6. Хімія й екологія. Екологія – наука про відносини рослинних і тваринних організмів за утворених ними угруповань між собою та навколишнім середовищем. З розвитком автомобільного транспорту було розв’язано проблеми людини щодо забезпечення процесів обміну промисловими технологіями, децентралізації промисловості, поширення туризму, тощо. 7. Зв’язки у викладанні хімії і основ здоров’я В старших класах по предмету з основ здоров’я вивчаються теми «Алкоголізм, його шкідливість», «Негативна дія нікотину на здоров’я людини», «Радіація, радіоактивні речовини». Усі ці теми детально вивчаються на уроках хімії, на яких особлива увага звертається на правила безпеки під час користування горючими, вибухонебезпечними, отруйними, радіаційними речовинами. Вивчаючи тему «Спирти» з курсу органічної хімії учні чітко знають згубну дію етилового спирту на організм людини. І, тому, можуть аналізувати і прогнозувати стан людини, яка зловживає цим напоєм.
3. Методика застосування міжпредметних зв’язків Мені, як учителеві, дуже близька думка про те, що школа для дітей це не підготовка до життя, це саме життя. Тому дуже важливо допомогти дітям відчути ритм життя, відчути радість діяльності, знання, відкриття, знайти і пройти шлях до успіху - в цьому я бачу призначення педагога. Проблема над якою я працюю: «Міжпредметні зв’язки на уроках хімії», яка передбачає створення умов для формування інтелектуальних якостей особи здатної аналізувати, узагальнювати, систематизувати матеріал, через прийоми проблемного навчання на уроках. На своїх уроках я користуюся наступною формулою засвоєння матеріалу : сприйняти - осмислити - запам'ятати - застосувати - перевірити результат. Одним з факторів підвищення педагогічної ефективності уроку є міжпредметні зв’язки, що забезпечують систематичний взаємозв’язок у викладанні шкільних дисциплін. Знання учня середньої школи мають бути не якимось “предметним уламком”, а цілісною інформацією про навколишній світ. Сучасний етап розвитку науки характеризується взаємопроникненням одних галузей науки в інші, тому формування загальної системи знань учнів про реальний світ – одна з основних функцій міжпредметних зв’язків. Міжпредметна компетентність як інтегрований результат індивідуальної діяльності учнів формується на основі опанування змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами з різних галузей знань і опирається на такі основні напрямки міжнаукової взаємодії:
Правильне встановлення міжпредметних зв’язків і вміле їх використання позитивно впливає на формування системи знань учнів про природу, на засвоєння ними природничо-наукових понять. Встановлення міжпредметних зв’язків активізує процес навчання хімії, розвиває пізнавальний інтерес учнів до предмету. Вміло використані зв’язки хімії з фізикою, географією, математикою, біологією сприяють в навчанні хімії ряду функцій: методологічної ; навчальної; розвиваючої; виховної; конструктивної. Засоби реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення шкільного курсу хімії можуть бути різноманітні: постановка проблемних запитань, для рішення яких необхідне використання знань з різних предметів (запитання “де?”,”чому?”. ”як пояснити?”, та інші піднімають пізнавальну активність учнів на пошуковий рівень встановлення міжпредметних зв’язків); створення міжпредметної проблемної ситуації за допомогою серій проблемних запитань; домашнє завдання міжпредметного характеру, зокрема підготовка повідомлень на уроці, написання рефератів, розв’язання міжпредметних задач, виготовлення оригінальних наочних посібників (схем, діаграм, презентацій,узагальнюючих таблиць, плакатів, карт та інше), які потребують від учнів знання матеріалу інших предметів. Для успішного здійснення міжпредметних зв'язків у кожному конкретному випадкові чітко усвідомлюю, з якою метою і в якій формі встановлюється зв'язок. Виходячи із суті й класифікації міжпредметних зв'язків, виокремлюють такі напрями їх реалізації в навчальному процесі:
У межах кожного з цих напрямів використання міжпредметних зв'язків можна диференціювати за конкретнішими цілями, що залежить від змісту матеріалу уроку, навчально-виховних завдань, які при цьому розв'язуються. На перших етапах вивчення хімії у встановленні міжпредметних зв’язків переважає пояснювально-ілюстративний метод. Пізніше – репродуктивний, пошуковий методи та міжпредметні задачі. Засоби реалізації міжпредметних зв’язків можуть бути різноманітні: питання міжпредметного змісту: спрямовуючі діяльність школярів на відтворення раніше вивчених в інших курсах і темах знань та їх застосування при вивченні нового матеріалу. міжпредметні задачі, які вимагають знань з інших предметів або складені на відомостях одного предмету, але використовуються в інших . Вони сприяють більш глибокому засвоєнню програмних знань, вдосконаленню умінь виявляти причинно-наслідкові явища. домашні завдання міжпредметного змісту – постановка запитань на роздуми, підготовка повідомлень, рефератів, виготовлення наочних посібників, складання таблиць, схем, кросвордів, що вимагають знань між предметного змісту. міжпредметні наочні посібники – узагальнюючі таблиці, схеми, діаграми, плакати. Вони дозволяють учням наочно побачити сукупність знань з різних предметів, що розкривають питання міжпредметного змісту. експеримент – якщо предметом його є біологічні об’єкти та хімічні явища, що проходять у них. Методи навчання, які я використовую, грають величезну роль в розвитку інтелектуальної сфери дитини. Тому учням часто привожу слова А.П.Чехова, який стверджував, : "Треба прагнути до того, щоб кожен бачив і знав більше, ніж бачив і знав його батько і дід". Систематичне використання міжпредметних пізнавальних задач в формі проблемних питань, кількісних задач, практичних завдань забезпечує формування умінь учнів встановлювати та засвоювати зв’язки між знаннями з різних предметів. У цьому полягає важлива розвиваюча функція навчання хімії.
4. Методика реалізації на прикладах конкретних уроків у 9 класі. Ітегрований урок математика + хімія
Вирішіть завдання, при необхідності, зверніться за допомогою до вчителя математики. З допомогою вчителя хімії приготуйте розчин, використовуючи отримані з рішення задачі дані.
Аналізуючи таблицю, складаємо рівняння:
Маса оцтової кислоти не змінилася, тоді отримуємо рівняння: ТЕМА УРОКУ: Приготування розчинів, розв’язування задач із використанням масової частки розчиненої речовини. ХІД УРОКУ Для розв’язування наступної задачі використаємо метод квадратних рівнянь. ЗАДАЧА: До розчину, що містить 40 г солі додали 200 г води, після чого його концентрація зменшилася на 10%. Скільки води містив розчин і яка була його масова частка.
Нехай m(H2O) – Х г, W(солі) = W1; W1= 40/(X+40); W2= 40/(X+240); W1 – W2 = 0,1;
В результаті розв’язку одержуємо квадратне рівняння: x2 + 280x – 70 400 = 0; D = b2 – 4ac = 78 400 + 281 600 = 360 000;
X1,2 = Отже, m(H2O) = 160г. Відповідь: m(H2O) = 160г; W(солі) = 0,2. 5. Висновок Ефективність роботи з установлення міжпредметних зв’язків досягається плануванням. Доцільно планувати її за навчальними темами предмета. Конкретний зміст зв'язку, його місце в загальній канві уроку вчитель визначає, готуючись до заняття. Проте встановлення міжпредметних зв'язків не має бути самоціллю. Треба, щоб вони органічно випливали зі змісту навчального матеріалу, не порушували його структуру, логіку викладу, сприяли досягненню певних навчально-виховних цілей. До ефективних форм реалізації міжпредметних зв'язків належать міжпредметні семінари, диспути, конференції, комплексні екскурсії, практичні самостійні роботи міжпредметного характеру. Доцільне узагальнювальне повторення на міжпредметних уроках, які спільно готують учителі різних дисциплін. Найефективніші вони в старшій школі. Приклади тем уроків, де використовуються закони хімії, фізики, біології, в процесі життєдіяльності Міжпредметні зв'язки — це класичне питання методики викладання хімії, проте воно набуває нового змісту у світлі вимог інтеграції, гуманізації та координації освіти, які ставляться суспільством перед сучасною школою. Результативність вивчення хімії на основі встановлення міжпредметних зв'язків підвищується при дотриманні таких умов: чіткій організаційно-методичній роботі, координації діяльності викладачів, використанні всього різноманіття видів зв'язків, комплексних форм організації навчання, комплексних наочних посібників тощо. При цьому підсилюються інтеграційні процеси в змісті і організації навчання, з'являються системність знань про природу, узагальнюючий характер вмінь (пізнавально-оціночних і пізнавально-практичних); формуються світоглядні уявлення про хімічні явища (про взаємозв'язок живої і неживої природи, людини і природи, здоров'я людини і соціальних факторів середовища тощо); розширюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів в галузі хімії.
6. Література 1. Батунер Л.М., Позін М.Е.; «Математичні методи в хімічній техніці»; Л., «Хімія», 1971 р.;
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 724 | | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ужгород
- 
= 0,1 ; 
= 0,1;
= 600; 
; X = 
= 160 ; Тоді, W1 = 
= 0,2; W2 = 
= 0,1;| Всього коментарів: 0 | |