| Головна » Статті » Мої статті |
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Випускна робота
Дослідницька робота на уроках біології та в позаурочний час
Виконала: слухач курсів вчителів біології та екології вчитель біології та хімії Свалявської ЗОШ І-ІІ ст.№4 Попович Людмила Олександрівна
Керівники: Бокоч О.С., завідувач кабінету методики викладання природничо-математичних дисциплін ЗІППО
Грабовський О.В., доцент кафедри природничо-математичної освіти та інформаційних технологій ЗІППО
Ужгород 2014 ЗМІСТ
Вступ ……………………………………………………………………………. 3 1. Значення пошуково – дослідницької діяльності школярів …...………….... 4 2. Практичне застосування дослідницьких методів навчання…….……....…. 7 3. Приклади використання дослідницької роботи на уроках біології та в позаурочний час…………………………………………………...……..…….. 13 Висновки ……………………………………………………………………….. 16 Використана література ……………………………………………………….. 17
Вступ Дитина від своєї природи-допитливий дослідник, відкривач світу… Слід дитину спонукати до самостійної пізнавальної діяльності формуючи з малих літ допитливість, прагнення до навчання ,яке має бути радісною працею.» В.О.Сухомлинський Видатний психолог ХХ століття Л.С.Виготський наочно охарактеризував ситуацію різних способів навчання, запитавши: «Що важливіше – нагодувати з ложки дитину чи навчити її їсти?» Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому свідомо. Дослідження останніх десятиріч переконливо свідчать, що діалогічна форма спілкування вчителя з учнями між собою в умовах колективної пошукової та науково – дослідницької діяльності дає можливість не тільки розвивати мислення дитини, а й навчити її спілкуватися, пізнавати щось нове, оволодіти способами співпраці в процесі розв’язання навчальних завдань. Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння навчання. Згідно із Законом України «Про освіту», концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити кардинальний перехід від традиційного інформаційно – пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно – розвивального, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на модифікацію методів і форм навчання, дослідницьку та проектну технологію, розвиток творчої особистості учнів. Метою є максимальний розвиток компетентності особи із саморегуляції, самоосвіти, самовдосконалення та виховання відчуття постійної потреби в цьому. Пошук нових форм і прийомів вивчення біології в наш час – явище не тільки закономірне, але й необхідне. У школі особливе місце займають такі форми занять, які забезпечують активну участь в уроці кожного учня, підвищують авторитет знань та індивідуальну відповідальність школярів за реультати навчальної праці.
1. Значення пошуково-дослідницької діяльності школярів Сьогодні суспільству потрібні творчі, діяльні, інтелектуально розвинені громадяни. Реформа освіти, що здійснюється на основі особистісно орієнтованого підходу до учнів, ставить завдання актуалізувати освіту.
Наукова ідея технології:
Напрями дослідницької діяльності учнів Перший – це розвиток наукового та дослідницького мислення учнів під час навчального процесу, відповідні завдання, нестандартні уроки. Другий – позаурочна діяльність: олімпіади, інтелектуальні ігри, конкурси, екскурсії. Третій – пошукова діяльність школярів, їхня участь у конференціях та роботі в МАН, захисті екологічних проектів. Шляхи формування в учнів інтересу до науково-дослідницької роботи:
- використання ІКТ під час створення презентації; - спостереження та дослідження на навчально-дослідній ділянці; - залучення до участі в природничих конкурсах; - при виконанні завдань навчальної практики. Учитель ураховує досвід, рівень підготовки, здібності дитини, а учні виконують поставлені завдання, беруть на себе відповідальність за обрану справу, її кінцевий результат. У юного дослідника визначаються такі цінності, як уява, критичність, уміння порівнювати, робити висновки. Формування науково – дослідницьких умінь – процес копіткий, складний, тривалий. Успіх у цьому залежить від учителя – керівника, від чіткості та ефективності організації діяльності. Необхідно уникати будь-якого тиску на дитину, надати досліднику самостійності у науковому пошуку. Керівник повинен навчити учня методики дослідження, консультувати в процесі виконання всієї роботи. Дослідницька робота допоможе вчителям та учням пройти школу дослідництва, експериментаторства, пошуків, навчитися захищати свої ідеї, обстоювати власну позицію, самовизначатися, готуватися до науково – дослідницької діяльності. І саме в біології, як одній з природничих наук, велике значення мають експеримент, дослід, спостереження, екскурсія, науковий пошук. Найважливіше значення дослідницької роботи – це можливість ознайомити учнів з живими організмами як цілісними системами, їх розвитком у взаємозв’язку з умовами існування, зв’язком з іншими організмами й надорганізменими системами. Дослідницька робота, екскурсії в природу сприяють формуванню в учнів переконань про матеріальність світу, спілкування з природою викликає прагнення глибше пізнати її, вивчає вплив людини на природу, розвиває естетичні почуття. Людей, які люблять і розуміють природу, не треба переконувати охороняти її, вони самі прагнуть зберігати її і збільшувати природні багатства. Навчально – дослідницька робота учнів виявляє їхню готовність до самостійної пізнавальної діяльності й сприяє розвитку творчих здібностей. Характерною ознакою навчально – дослідницької діяльності є те, що учень потрапляє в ситуацію, яка потребує не лише засвоєння готових знань, а й їх здобування. Він сам робить припущення, планує роботу та активно здійснює свій план, перевіряє результати. Формування навчально – дослідницьких умінь ґрунтується на засвоєнні учнями емпіричних та теоретичних методів пізнання, розвиткові логічного мислення, включення алгоритмічних приписів та евристик у процесі навчання. До емпіричних методів наукового пізнання належать спостереження та експеримент (природний та лабораторний), до теоретичних – наукові абстракції, моделі, наукові ідеї, гіпотези. Кожен метод опановується учнем у міру того, як він стає продуктом його пізнавальної та практичної діяльності. Навчально – дослідницьке вміння лежить в основі готовності школярів до пізнавального пошуку і виникає в результаті керування діяльності учнів. Дослідницькі вміння учнів формуються у ході розв’язання навчально – дослідницьких завдань, які тісно пов’язані з пошуком, спостереженнями, доведеннями, експериментальною перевіркою та іншими методами наукового пізнання. Основним засобом формування навчально- дослідницьких умінь є дидактична система завдань, складених на основі навчального матеріалу. Найприйнятнішими для формування навчально – дослідницьких умінь є теми, що передбачають проведення експериментів та лабораторних робіт. Опановуючи експериментальний метод наукового пізнання, старшокласники набувають умінь методологічного характеру: планувати експеримент; виділяти проміжну та кінцеву мету; висувати гіпотезу; спостерігати, аналізувати, порівнювати та узагальнювати; логічно мислити; працювати з приладами; використовувати здобуті знання тощо.
2. Практичне застосування дослідницьких методів Проведення в навчальному процесі дослідів, експериментів робить процес більш цікавим, підвищує якість навчання, посилює практичну направленість викладання, стимулює пізнавальну активність учнів, їх логічне мислення, творчу самостійність. Практична діяльність дає можливість оволодіти знаннями на зовсім новому рівні: знання-вміння, знання-навички. Я користуюсь принципом: від знань до діяльності, від діяльності до виховання. Поясню дітям, що знання, отримані на уроці, повинні бути реалізовані в практичній діяльності. Без системного підходу неможливо навчити дітей практичної діяльності. Досліди проводжу на уроках, упроваджую активні форми навчання: - Створю проблемні ситуації, учні знаходять шляхи виходу з них; - Групові форми робот из елементами гри; - Нестандартні уроки: урок-суд, конференції, урок захисту наукового проекту. На таких уроках діти працюють з інтересом, з вірою в себе. Складові сучасного уроку біології:
Потрібно допомогти кожному учневі вдосконалювати свої індивідуальні здібності, з урахуванням того досвіду пізнання, якого він уже набув, надати можливість реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності й поведінці. Важливо надати навчанню дослідницького характеру. Проблемна постановка питань дозволяє вести навчання у формі діалогу, активізувати учнів. Не менш ефективним є принцип максимального наближення навчального матеріалу до реалій життя, близьких школярам. Відкриття на уроці – це результат колективної творчості. Ми можемо повернути в нашу школу учня – дослідника. Учень повинен знати, що пізнання не завершується: за відкриттям іде нове відкриття. Один з методів, який я також використовую на уроці, є метод проектів. Цілі: навчити дітей самостійно мислити, розв’язувати раніше одержані завдання, застосовувати їх на практиці, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати вміння оцінювати власні дії, дії своїх товаришів. Уроки – проекти проводжу нечасто, але я вчу дітей критично мислити. Оскільки світ стає складнішим, молодь як ніколи потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин. Цей метод надає учневі змогу контролювати інформацію, ставити під сумнів, об’єднувати, переробляти, відкидати. Учень проводить самоаналіз, думає про те, яку особисту цінність має набута інформація. Ця методика сприяє самостійній пошуковій роботі дітей, організації якісної взаємодії «вчитель - учень», «учень - учень». Важливою метою навчання в сучасних умовах є не передача готових знань учню, а вміння навчити його самостійно знаходити та відкривати знання, спираючись на особистісний освітній досвід. Давньогрецький філософ Сократ писав, що треба допомагати народженню істини в інших людях, а не «передавати» знання. Я вважаю, що в сучасних умовах, коли суспільство вимагає від випускників не тільки високого рівня знань, а й уміння самостійно працювати, бути компетентним у різних ситуаціях, розглядати проблему або явище з точок зору різних наук, стає необхідним пошук нових форм навчання. Важливим є підхід, який надав би можливість школярам працювати самостійно і стимулював до подальшого навчання. Саме проектна діяльність – один зі способів досягти поставленої мети. Метод проектів – це комплексний навчальний метод, який дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, дає можливість учневі виявити самостійність у плануванні, організації та контролі своєї діяльності (Г.Селевко). На мою думку, використання методу проектів підвищує ефективність навчання та виховання. З його допомогою реалізуються міжпредметні зв’язки учні взаємодіють між собою та співпрацюють з учителем. У нашій мові звичними стали вирази: «навчається з цікавістю», «зацікавити», «виховання зацікавленості знаннями». Зазвичай проектування викликає зацікавленість учнів: вони знайомляться з можливими розв’язаннями завдань, де правильний варіант не є штампом, а визначається відсутністю внутрішнього протиріччя і відповідністю функції меті. У процесі виконання проектних завдань учні набувають різноманітних умінь. До них належить виконання розумових і практичних дій. У проектуванні школярі вчаться використовувати вислови, які починаються зі слів: «Я так думаю…», «Я пропоную… тому що…». У ході проектування учні: а) ставлять перед собою завдання (або це роблю я); б) планують остаточний результат і повідомляють його у вербальній формі; в) виконують загальноприйнятий алгоритм проектування; г) вносять корективи у раніше прийняті рішення; д) обговорюють результати і проблеми кожного етапу проектування; е) шукають і знаходять необхідну інформацію самостійно; ж) складають схеми, необхідні розрахунки, повідомляють їх у вербальній формі; з) оцінюють результати з досягненням запланованого за обсягом і якістю виконаного, за новизною; и) оцінюють проекти, виконані іншими; к) розуміють критерії оцінювання проектів і захисту; л) проходять процедуру публічного захисту проектів. Часто застосовую навчання в малих групах, в яких основна відповідальність за пізнавальний процес покладається на самих учнів. Адже робота в малих групах приводить до підвищення самооцінки учнів, формує здатність розглядати проблему з різних позицій, сприяє позитивному ставленню до предмета загалом. Під час створення навчального проекту учні співпрацюють над розв’язанням проблеми, що хвилює їх як особистостей. Вони вчаться використовувати різноманітні знання й розуміти життя, оцінювати чужі думки, маючи власні, обґрунтовані фактами, класифікувати за ознаками, аналізувати переваги і недоліки аргументів, приймати самостійні рішення. Я включаюся в обговорення і беру участь у прийнятті рішень як старший товариш, який пропонує, а не диктує. Використання проектних технологій є так званим «містком» між теорією і практикою в процесі навчання, виховання і розвитку особистості учня. У своїй роботі застосовую колективні, міжпредметні проекти. Вони дають можливість систематизувати знання учнів і забезпечують максимальне наближення проекту до реальних потреб життя, творчої самореалізації. На думку академіка І.Беха, спрямованість особистості, головна її настанова в ранній юності полягає в діяльному самовизначенні, виборі власного життєвого шляху і пошуку більш рівноправних взаємин із дорослими. Ще одним з методів дослідницького навчання є екскурія. Під час екскурсій учні:
Етапи проведення екскурсії Підготовка Для вчителя - Встановити мету, завдання екскурсії. - познайомитися з літературою. - Визначити місце: маршрут. - Вибрати об’єкти для вивчення. - Скласти план ( основні питання, методи ). - Звернути увагу на устаткування. - Розбити группу на ланки складом від двох до п’яти осіб. Для учнів - Призначити старшого. - Взятии приладдя із собою. - Прочитати літературу до екскурсії, підібрати вірші, казки про природу. Самостійна робота на екскурсії Під час виконання завдань учні на екскурсії набувають глибоких знань, умінь, навичок науково - дослідницького характеру та зможуть краще вивчити матеріал. Учні під час екскурсії використовують інструктивні картки та працюють з ними. Самостійна робота складається з етапів: - проведення спостереження, досліджень. - оформлення результатів( заповнення таблиць, збір рослин, формування висновків). Закінчення екскурсії Повторення шляхом гри або бесіди: - Що характерно для певної пори року? - Які зовнішні ознаки? - Як вони пристосувались до середовища? - Як людина їх використовує? - Правила поведінки в природі. Завдання та запитання учням перед екскурсією спрямовують їх увагу на самостійне спостереження, допомагають визначити, що слід спостерігати.
3. Приклади використання дослідницької роботи на уроках біології та в позаурочний час 9 клас ( Дослідження джерел інформації) Тема. Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини. Тема уроку. Антропічний фактор, його вплив на організм людини. Забруднення атмосферного повітря, грунтів та їх вплив на організм. Завдання для учнів: зібрати дані про забруднення повітря, грунтів. Учні працюють з літературою, аналізують інформацію, проводять соціальне опитування, спостерігають об’єкти, які забруднюють повітря, грунт, виявляють речовини, які забруднюють, проводять моніторинг захворювань дітей у школі на хвороби органів дихання і травлення. Проводжу гру «Мозковий штурм». Учні висловлюють свої ідеї щодо формулювання основної проблеми уроку. ( Експеримент) 9 клас Тема. Спинний мозок. Будова та функції. Дослід «Колінний рефлекс» Удар неврологічним молоточком по сухожилку нижче від колінної чашечки (можна ударити ребром долоні). Результат обговорюють, роблять висновок. 9 клас Тема. Умовні рефлексии У роботі беруть участь усі учні класу. Частина учнів - спостерігачі, решта –дослідники. Учитель керує дослідом. Спочатку подається дзвоник, дослідники закривають око піддослідного аркушем паперу. Після кількох секунд дзвоник лунає, око відкривається. Процедуру повторити десять разів. На одинадцятий раз подають лише дзвоник без закриття ока і спостерігають умовно-рефлекторне розширення зіниці. Дзвоник став умовним показником. Завдання:
Завдання: покажи результат свого досліду з виникнення та гальмування рефлексів у акваріумних риб або свійських тварин. Поясни методи своїх дослідів. 9 клас ( Дослід) Тема. Опора і рух Дослід. Учні виймають курячу кістку із хлоридної кислоти, в якій та перебувала два-три дні. Кістку можна зігнути без жодних зусиль. Учні роблять висновок про властивості органічних речовин у кістках. ( Під час вивчення умов для пророщування насіння проводжу дослід.) Завдання: порівняйте паростки квасолі, гороху. Як змінюються сім’ядолі під час розвитку паростків? Знайдіть спільні ознаки, відмінності. Порівняйте паростки квасолі, яка виросла з цілої насінини, половини, четверті. Чому вони відрізняються? Зробіть висновок . За яких умов росте насіння квасолі? ( Практично-дослідницька робота під час екскурсії.) Біогеоценоз водоймища, річка - Латориця.
Самостійна робота учнів з натуральними об’єктами (проводиться на екскурсіях, на уроках ) Завдання
Під час екскурсії учні вивчають особливості рослин, тварин, пристосування до середовища існування. Оформлення матеріалів Учні складають гербарії кормових трав та бур’янів, лікарських рослин, готують доповіді, звіти, складають казки, схеми, таблиці. Проводять спостереження за об’єктами в куточку живої природи. Треба пам’ятати: не слід перевантажувати учнів поясненнями,під час екскурсії. Головне, щоб учні самостійно виконували роботу ( спостереження, збирання матеріалу ).
Висновки 1. Педагогічні технології пошуково-дослідницького спрямування не лише стимулюють пізнавальну і творчу активність школярів, але й вимагають відповідного обсягу теоретичних знань зі шкільних курсів. Сучасна школа зацікавлена в широкому використанні учнями програмних знань, умінь і навичок, оскільки сааме в практичній діяльності діти переконуються в їх необхідності та соціальній значущості. Запровадження дослідницьких методів у навчально-виховниий процес має важливе значення для розвитку творчих здібностей, творчої активності та самостійності школярів. Узагальнення дослідницької діяльності сприяє створенню таких психолого-педагогічних умов, що забезпечують розвиток інтелекту й творчих здібностей особистості, пробуджують її інтерес до цього виду навчально-творчої діяльності, формують індивідуальний стиль творчої поведінки 2. Дослідна робота, екскурсії в природу сприяють формуванню в учнів переконань про матеріальність світу, спілкування з природою викликає прагнення глибше пізнати її, вивчає вплив людини на природу, розвиває естетичні почуття. Людей, які люблять і розуміють природу, не треба переконувати охороняти її, вони самі прагнуть зберігати її і збільшувати природні багатства. 3. Застосування дослідницьких методів сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів. 4. На уроках, де я використовую ці методи, діти почуваються впевнено, вільно висловлюють свої думки та спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процессу. 5. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.
Література
| ||||||||
| Переглядів: 699 | | ||||||||
| Всього коментарів: 0 | |